Згідно з попередніми даними, зібраними Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) з більш ніж 80 країн, у 2020 році лікування від туберкульозу (ТБ) отримало на 1,4 мільйона менше людей, ніж у 2019 році. Це зменшення на 21% порівняно з 2019 роком. Країни з найбільшою відносними розривами були Індонезія (42%), Південна Африка (41%), Філіппіни (37%) та Індія (25%).
«Наслідки COVID-19 виходять далеко за межі смерті та хвороб, спричинених самим вірусом.Збій у наданні основних послуг людям із туберкульозом є лише одним із трагічних прикладів того, як пандемія непропорційно впливає на деяких із найбідніших людей у світі, які й без того були у групі підвищеного ризику захворювання на туберкульоз», – сказав д-р Тедрос Аданом Гебрейесус, генеральний директор ВООЗ.«Ці тривожні дані вказують на необхідність для країн зробити загальне охоплення медичним обслуговуванням ключовим пріоритетом, коли вони реагують на пандемію та одужують після неї, щоб забезпечити доступ до основних послуг для лікування туберкульозу та всіх захворювань».
Розбудова систем охорони здоров’я, щоб кожен міг отримати необхідні послуги, є ключовим.Деякі країни вже вжили заходів для пом’якшення впливу COVID-19 на надання послуг шляхом посилення інфекційного контролю;розширення використання цифрових технологій для надання дистанційних консультацій і підтримки, а також забезпечення профілактики туберкульозу та лікування вдома.
Але багато людей, хворих на туберкульоз, не можуть отримати необхідну допомогу.ВООЗ побоюється, що у 2020 році від туберкульозу могло померти понад півмільйона людей просто тому, що вони не змогли поставити діагноз.
Це не нова проблема: до появи COVID-19 розрив між розрахунковою кількістю людей, які щорічно хворіють на туберкульоз, і щорічною кількістю людей, у яких офіційно діагностовано туберкульоз, становив близько 3 мільйонів.Пандемія значно загострила ситуацію.
Один із способів вирішити цю проблему – відновити та вдосконалити скринінг на туберкульоз для швидкого виявлення людей із туберкульозною інфекцією або туберкульозом.Нові рекомендації ВООЗ, опубліковані у Всесвітній день боротьби з туберкульозом, спрямовані на те, щоб допомогти країнам визначити конкретні потреби громад, груп населення з найвищим ризиком захворювання на туберкульоз, а також місця, які найбільше постраждали від нього, щоб забезпечити людям доступ до найбільш відповідних послуг з профілактики та лікування.Цього можна досягти шляхом більш систематичного використання скринінгових підходів із застосуванням нових інструментів.
До них належать використання молекулярних швидких діагностичних тестів, використання комп’ютерної діагностики для інтерпретації рентгенографії грудної клітки та використання більш широкого спектру підходів для скринінгу людей, які живуть з ВІЛ, на туберкульоз.Рекомендації супроводжуються посібником з експлуатації, щоб полегшити розгортання.
Але одного цього буде недостатньо.У 2020 році у своїй доповіді Генеральній Асамблеї ООН Генеральний секретар ООН опублікував набір із 10 пріоритетних рекомендацій, яких країни повинні дотримуватися.Це включає активізацію керівництва високого рівня та дії в багатьох секторах для термінового зниження смертності від туберкульозу;збільшення фінансування;просування загального охоплення послугами профілактики та лікування туберкульозу;боротьба зі стійкістю до ліків, просування прав людини та активізація досліджень туберкульозу.
І що важливо, буде життєво важливо зменшити нерівність у здоров’ї.
«Протягом століть люди з туберкульозом були одними з найбільш маргіналізованих і вразливих.COVID-19 посилив відмінності в умовах життя та можливості доступу до послуг як усередині країни, так і між країнами», – каже доктор Тереза Касаєва, директор Глобальної програми ВООЗ з боротьби з туберкульозом.«Тепер ми повинні докласти нових зусиль, щоб працювати разом, щоб забезпечити ефективність програм боротьби з туберкульозом у будь-якій майбутній надзвичайній ситуації – і шукати інноваційні способи зробити це».
Час публікації: 24 березня 2021 р